Беназір Бхутто: новаторський пакистанський політик і борець за демократію

Беназір Бхутто була пакистанським політиком, яка обіймала посаду прем’єр-міністра Пакистану з 1988 по 1990 рік, а потім знову з 1993 по 1996 рік. Вона була першою жінкою, яка очолила мусульманську націю. Її вбили 27 грудня 2007 року під час передвиборчої кампанії на загальних виборах 2008 року.

Бхутто народилася в родині відомого політичного діяча в Карачі, Пакистан, 21 червня 1953 року. Її батько, Зульфікар Алі Бхутто, був президентом Пакистану та засновник Пакистанської народної партії (ПНП). Вона навчалася в Гарвардському університеті, а згодом стала головою PPP.

Політична кар'єра Бхутто почалася в 1980-х роках, коли вона повернулася до Пакистану після закінчення навчання. Її кілька разів заарештовував військовий режим генерала Мухаммада Зія-уль-Хака, який прийшов до влади в результаті державного перевороту в 1977 році. Незважаючи на репресії, Бхутто залишалася популярною фігурою серед пакистанського народу і стала відомою своїм харизматичним лідерством і своїм захист демократії та прав людини.

У 1988 році Бхутто було звільнено з в'язниці та дозволено повернутися до Пакистану. Вона сформувала коаліційний уряд з кількома іншими опозиційними партіями та стала першою жінкою-прем’єр-міністром Пакистану. Під час свого перебування на посаді вона запровадила кілька реформ, у тому числі запровадження законів шаріату в правовій системі країни.

Другий термін Бхутто на посаді прем'єр-міністра розпочався в 1993 році, але він був перерваний черговим військовим переворотом у 1996 році. Її знову заарештували, а потім вигнали. до Лондона, де вона жила у вигнанні до свого повернення до Пакистану в 2007 році.

Вбивство Бхутто 27 грудня 2007 року стало головним поворотним моментом у пакистанській політиці. Її вбили під час кампанії на загальних виборах 2008 року, і її смерть призвела до масових протестів і політичної нестабільності в країні. Її син, Білавал Бхутто Зардарі, згодом очолив ПНП і став головою партії.

Загалом, Беназір Бхутто була важливою фігурою в пакистанській політиці, яка протягом усієї своєї кар’єри боролася за демократію та права людини. Незважаючи на численні виклики та невдачі, вона залишалася популярним лідером серед пакистанського народу та залишила тривалий спадок у політичній історії країни.