Забутий хроматроп: розкриття історії інструментів оптичного розділення

Хроматропи — це оптичні прилади, які використовуються для розділення світла на різні кольори або довжини хвилі. Їх винайшли наприкінці 19 століття й широко використовували у фізичних і хімічних лабораторіях до середини 20 століття.

Хроматроп складається зі скляної трубки, наповненої рідиною, такою як вода або спирт, і ряду вузьких скляних призм або щілини, які розміщені всередині трубки. Коли біле світло проходить крізь прилад, різні кольори світла заломлюються, або згинаються, призмами або щілинами під різними кутами, змушуючи їх поширюватися та відокремлюватися один від одного.

Хроматроп – це, по суті, проста версія спектрограф, який є приладом для вимірювання спектру світла. Аналізуючи спектр світла, вчені можуть визначити склад і властивості матеріалів, наприклад їхній хімічний склад і температуру.

Хроматропи використовувалися в різних сферах застосування, зокрема для аналізу хімічних сполук, вивчення властивостей світла та вимірювання показників заломлення різних рідин. Вони також використовувалися на початку розвитку кольорової фотографії, де вони використовувалися для розділення різних кольорів світла, що утворюють зображення, і створення кольорового друку.

Сьогодні хроматропи значною мірою застаріли, їх замінили більш досконалі інструменти, такі як спектрофотометри та спектрографи. Проте вони залишаються важливою частиною історії наукового приладобудування та продовжують вивчатися істориками та колекціонерами наукових приладів.