Захоплююча історія та відродження піаноли, піаніно, що грає самостійно

Pianola, також відоме як фортепіано, — це фортепіано, що грає самостійно, яке використовує систему роллів для відтворення звуку живого виступу. Рулони містять перфорацію, яка відповідає певним нотам і ритмам і зчитується механізмом усередині піаніно. Під час гри на ролах молоточки вдаряють по струнах, створюючи звук музики.
Історія фортепіано сягає кінця 19 століття, коли винахідник і піаніст Едвін Скотт Вотей розробив перше самограюче піаніно. Однак лише на початку 20 століття ця технологія стала широко доступною та популярною. Протягом цього часу фортепіано було звичайним явищем у будинках і громадських місцях, забезпечуючи розвагу для людей, які не вміли самі грати на фортепіано.
Піанола пережила відновлення популярності в 1950-х і 60-х роках завдяки зусиллям колекціонерів і ентузіастів, які зберігали та реставрував ці інструменти. Сьогодні фортепіано користуються великим попитом як серед колекціонерів, так і музикантів і вважаються важливою частиною музичної історії.
Піанола також використовується як термін для опису самих музичних роликів, які можна знайти в різних стилях і жанрах, від від класики до джазу та популярної музики. Ці рулони часто високо цінуються колекціонерами, а на аукціонах вони можуть продавати високі ціни.