Значення біфасів у ранній людській культурі та техніці

Біфаси - це тип кам'яного знаряддя, яким користувалися ранні люди в епоху палеоліту. Для них було характерно наявність двох гострих країв, по одному з кожного боку інструмента, що робило їх корисними для таких завдань, як рубання, різання та шкряблення.

Біфаси зазвичай виготовляли з кременю чи іншого твердого каміння, і часто зустрічалися у формі ножів, лез або інших інструментів, які мали двогранний край. Термін «біфас» походить від французького слова «bifaciale», що означає «дволикий».

Біфаси використовували ранні люди для різноманітних завдань, зокрема для полювання, різання та приготування їжі. Їх також використовували для інших цілей, наприклад для виготовлення інструментів і зброї, а також для церемоніальних чи ритуальних цілей.

Деякі приклади біфасів включають:

* Ручні сокири: це невеликі ручні інструменти з двома гострими краями, які використовувалися для рубання та різання.
* Ножі: з біфасів часто виготовляли ножі, які використовували для здирання шкури та розрізання тварин.
* Леза: з деяких біфасів виготовляли леза, які використовували для різання та скоблювання.
* Скребки: біфаси також використовували як скребки, які використовувалися для видалення плоті та інших матеріалів зі шкір.

Загалом біфаси були важливим інструментом для ранніх людей і відіграли значну роль у розвитку людської культури та технологій.