Значення філактерій у єврейській традиції

Філактерії (в однині: тфілін) — це невеликі шкіряні скриньки, що містять сувої пергаменту, на яких написані вірші з Тори. Їх носять єврейські чоловіки, які дотримуються закону, під час ранкової молитви в будні та в певні свята. Коробки прив’язуються до чола та руки, і вони мають служити нагадуванням про Божі заповіді та приносити благословення та захист.

Філактерії були частиною єврейської традиції протягом тисячоліть, і їх походження можна простежити до Епоха Талмуду. Практика ґрунтується на кількох уривках у Торі та Талмуді, які описують використання тфіліну як засобу виконання Божих заповідей і отримання Його благословень.

Існує два типи філактерій: шел рош (голова-тфілін) і шел яд ( арм-тфілін). Шел рош носить на лобі і містить чотири уривки з Тори: Вихід 13:2-10, 11-16; Повторення Закону 6:4-9; 11:13-21. Шел яд носять на руці і містять чотири уривки з Тори: Вихід 13:2-10, 11-16; Повторення Закону 6:4-9; 11:13-21.

Практика носіння філактерій розглядається як спосіб виконати заповідь «пов’яжи їх як знак на руку твою» (Повторення Закону 11:18), а також принести благословення та захист тому, хто їх носить. Це також розглядається як нагадування про Божу присутність і керівництво в повсякденному житті.

Крім свого релігійного значення, філактерії також відігравали важливу роль у єврейській культурі та традиції. Вони часто передаються з покоління в покоління як реліквія і вважаються символом єврейської спадщини та ідентичності.