Лікоть: давня одиниця довжини та її значення

Лікоть — це давня одиниця довжини, що базується на довжині передпліччя людини. Єгипетський лікоть мав довжину приблизно 52,3 см (20,6 дюйма), тоді як вавилонський лікоть становив приблизно 54,8 см (21,7 дюйма).
Лікоть використовувався як стандартна одиниця вимірювання в стародавні часи, і його часто використовували для вимірювання висоти та ширина будівель, а також довжина кімнат та інших приміщень. Лікоть також використовувався для вимірювання розміру полів і земельних ділянок, і його часто використовували в торгівлі для вимірювання ваги та об’єму товарів.
У Біблії лікоть кілька разів згадується як одиниця вимірювання. Наприклад, довжина Ноєвого ковчега була дана як 300 ліктів у довжину, 50 ліктів у ширину та 30 ліктів у висоту (Буття 6:15). Також кажуть, що стіни храму Соломона були заввишки 60 ліктів (1 Царів 7:2).
Загалом лікоть був важливою одиницею вимірювання в стародавні часи, і він відігравав важливу роль у будівництві будівель, вимірюванні землі, а також ведення ремесла і комерції.