Мистецтво шепоту: розуміння сили тихого мовлення

Шепіт — це людина, яка шепоче або говорить тихо, особливо для того, щоб її не почули.
Наприклад: «Вона була шепіткою, завжди говорила тихо, щоб нікому не заважати».
Синоніми: бурмотіння, шепіт, говорити тихо, говорити тихо.
Антоніми: кричати, кричати, верещати, рикати.

Шептун також може означати дресирувальника тварин, який використовує ніжні голоси та звуки для спілкування з тваринами, такими як дельфіни чи кити. У цьому контексті це слово часто використовується для опису людини, яка має особливу здатність спілкуватися з цими тваринами та розуміти їхню поведінку.

Приклад: «Вона була шепітом, здатна спілкуватися з дельфінами їхньою мовою».

Підсумок , шепіт — це людина, яка говорить тихо або використовує ніжні звуки для спілкування, чи то для того, щоб не бути підслуханим, чи для спілкування з тваринами.