Остеорафія: хірургічна процедура для відновлення переломів кісток

Остеорафія - це хірургічна процедура, яка використовується для відновлення перелому або зламу кістки. Це передбачає використання кісткових трансплантатів та/або металевих пластин, гвинтів або стрижнів для стабілізації кістки та сприяння загоєнню. Метою остеорафії є відновлення нормальної анатомії ураженої кістки та забезпечення належної функції та рухливості.
Остеорафію можна використовувати для лікування різноманітних переломів кісток, у тому числі спричинених травмою, хворобою або вродженими дефектами. Це зазвичай виконується на таких кістках, як стегнова кістка (стегнова кістка), плечова кістка (кістка верхньої частини руки), великогомілкова та малогомілкова кістки (кістки гомілки) і таз.
Процедура зазвичай включає такі кроки:
1. Підготовка: пацієнту вводять загальний наркоз і кладуть його на операційний стіл.
2. Розріз: на шкірі робиться розріз, щоб відкрити уражену кістку.
3. Репозиція: Зламана кістка зменшується або повертається на місце за допомогою комбінації ручних маніпуляцій та/або використання спеціалізованих інструментів.
4. Стабілізація: металеві пластини, гвинти або стрижні використовуються для стабілізації кістки та запобігання подальшим рухам або деформаціям.
5. Пересадка кістки: якщо необхідно, кісткові трансплантати можуть бути взяті з іншої частини тіла або від донора та розміщені на ураженій ділянці для сприяння загоєнню та зміцненню кістки.
6. Закриття: розріз закривають, як правило, за допомогою швів або скоб, і пацієнта доставляють у реанімаційну палату для післяопераційного догляду.
Після остеорафії пацієнтам може знадобитися період реабілітації, щоб відновити силу та рухливість ураженої кінцівки. Це може включати фізіотерапію, вправи та навантаження. Тривалість періоду відновлення залежатиме від тяжкості перелому та загального стану здоров’я людини.
Загалом остеорафія є безпечною та ефективною процедурою для лікування переломів кісток і прискорення загоєння. Однак, як і при будь-якій хірургічній процедурі, існують ризики та потенційні ускладнення, такі як інфекція, пошкодження нерва або нездатність пересадженої кістки заживати належним чином. Ваш хірург обговорить з вами ці ризики перед процедурою та відповість на будь-які ваші запитання.