Переплетення: техніка безшовного трикотажу

В’язання — це термін, який використовується для опису процесу з’єднання двох або більше трикотажних полотен для створення безшовного одягу. Ця техніка часто використовується у виробництві трикотажних виробів, таких як светри та шапки, де бажано мати гладку суцільну тканину без будь-яких видимих швів.
Існує кілька методів в’язання між собою, зокрема:
1. В’язання по колу: цей метод передбачає в’язання всього одягу по колу, щоб краї тканини не були оголеними та не потребували зшивання.
2. Плоске в’язання: цей метод передбачає в’язання тканини рівним, а потім з’єднання країв разом для створення трубчастої форми. Потім шви запресовуються та прострочуються, щоб створити гладку обробку.
3. В’язання з вставками: цей метод передбачає в’язання невеликої частини тканини, наприклад коміра або манжети, окремо від решти одягу. Потім вставка зшивається на місце за допомогою спеціальної техніки, яка називається «збір стібків».
В’язання між собою можна виконувати на різних в’язальних машинах, у тому числі на круглов’язальних машинах і плосков’язальних машинах. Конкретна машина, яка використовується, залежатиме від типу тканини, що виготовляється, а також від бажаної текстури та ваги кінцевого виробу.
Пов’язання — це універсальна техніка, яка надає широкий спектр можливостей дизайну, від простих безшовних светрів до складного одягу зі складними візерунками. Він зазвичай використовується у виробництві високоякісних трикотажних виробів, а також у виробництві технічного текстилю, такого як спортивний одяг і медичний текстиль.