Принципова відмова від ненанесення тілесних ушкоджень: розуміння історії та значення

Ненанесення – це термін, який використовується для опису осіб, які відмовляються скласти присягу або присягнути на вірність певній владі, зазвичай релігійному чи політичному лідеру. Термін походить від латинського слова «non-jurare», що означає «не клястися».

У релігійному контексті ненанесення стосується осіб, які відмовляються присягати чи давати обіцянки Богові чи іншим релігійним авторитетам. Наприклад, у XVII столітті деякі пуритани в Англії відмовилися присягати на вірність королю, стверджуючи, що присягати на вірність людському правителю, а не Богові, є формою ідолопоклонства.

У політичному контексті ненанесення травми означає особи, які відмовляються скласти присягу або присягнути на вірність певному уряду чи лідеру. Наприклад, під час Американської революції деякі колоністи відмовлялися присягати на вірність британській короні, стверджуючи, що це було несправедливо та гнітливо.

Загалом, ненанесення травми — це принципова відмова присягати чи давати обіцянки, які суперечать переконанням чи цінностям людини. . Його часто асоціюють з релігійними дисидентами та політичними радикалами, які відкидають встановлену владу та прагнуть зберегти свою незалежність і автономію.