Розкриття таємниць епохи енеоліту: ключовий момент в історії людства

Енеоліт відноситься до періоду передісторії, який охоплює від кінця верхнього палеоліту до початку неоліту, що характеризується використанням мікролітів та інших дрібних кам’яних знарядь. Термін був введений французьким археологом Анрі Брейлем у 1920-х роках і походить від грецьких слів «aeneon», що означає «недавній», і «lithos», що означає «камінь».

Вважається, що період енеоліту почався приблизно в 10 000 р. до н. тривала приблизно до 6500 р. до н. У цей час люди почали використовувати більш складні знаряддя праці та зброю, виготовлену з дрібних каменів, таких як кремінь і обсидіан. Ці знаряддя часто виготовляли за допомогою техніки, яка називається «мікролітування», де невеликі шматочки каменю прикріплювали до більшого знаряддя чи зброї, щоб підвищити його ефективність.

Епоха енеоліту ознаменувалася розвитком нових технологій і культурних інновацій, таких як використання кістки. і роги для інструментів і зброї, створення особистих прикрас і поява більш складних соціальних структур. Закінчення епохи енеоліту ознаменувало собою початок неолітичної революції, коли люди почали приручати рослини і тварин і засновувати постійні поселення.

Загалом епоха енеоліту є значним поворотним моментом в історії людства, оскільки відбулася перехід від кочового до спосіб життя мисливців-збирачів до більш осілого та сільськогосподарського.