Розкриття таємничого трагелафа: рідкісне слово з літератури Відродження

Трагелаф — це слово, введене англійським поетом і драматургом Крістофером Марло (1564-1593) у його п'єсі «Великий Бубон». Воно походить від грецьких слів «tragos», що означає «козел», і «alaph», що означає «п’ята».

У п’єсі герой Тамбурлейн використовує це слово, щоб описати тип птаха, якого він ніколи раніше не бачив. Це слово часто тлумачать як метафору чогось екзотичного чи невідомого, і воно використовується в різних контекстах для опису чогось незнайомого чи таємничого.

Загалом, трагелаф – це рідкісне та незвичайне слово, створене Марлоу, щоб додати нотки елегантність і поетичність його гри. Це не є загальновживаним словом у сучасній англійській мові, але воно залишається захоплюючим прикладом креативності та уяви літератури Відродження.