Розуміння авторитету: плюси, мінуси та найкращі практики

Фігурне лідерство — це термін, який використовується в організаційній поведінці та дослідженнях лідерства для опису ролі лідера, який є символічним представником організації, а не бере активну участь у її повсякденних операціях.

Лідер-фігурант зазвичай розглядається як обличчям організації, і їх основна відповідальність полягає в тому, щоб представляти організацію зовнішнім зацікавленим сторонам, таким як клієнти, інвестори та ЗМІ. Вони також можуть нести відповідальність за визначення загального напрямку та бачення організації, але вони зазвичай не беруть участі в ухваленні детальних рішень чи операційних аспектах бізнесу.

Фігурне керівництво можна побачити в різних організаційних контекстах, включаючи корпорації, некомерційні та державні установи. Наприклад, генеральний директор великої корпорації може бути офіційним лідером, тоді як старший керівник або менеджер відповідає за повсякденну діяльність компанії. Подібним чином некомерційна організація може мати офіційного керівника, який є публічним обличчям організації, тоді як рада директорів або виконавчий директор приймає оперативні рішення.

Переваги офіційного керівника включають:

1. Збільшення видимості та довіри: офіційний лідер може допомогти підняти авторитет організації та підвищити її довіру серед зовнішніх зацікавлених сторін.
2. Стратегічний напрямок: офіційний лідер може надати чітке бачення та напрямок для організації, що може допомогти в ухваленні рішень і стратегічному плануванні.
3. Представництво: офіційний лідер може представляти організацію на публічних форумах, таких як конференції, інтерв’ю для ЗМІ та урядові слухання.

Однак, існують також потенційні недоліки в офіційному лідерстві, зокрема:

1. Відсутність оперативної участі: якщо офіційний керівник не бере активної участі в повсякденній діяльності організації, він може не мати глибокого розуміння проблем і викликів, з якими стикається організація.
2. Залежність від інших. Підставний лідер покладається на інших лідерів і менеджерів всередині організації для прийняття рішень і вжиття заходів. Це може створити дисбаланс сил і призвести до конфліктів, якщо номінальний лідер не матиме підтримки решти організації.
3. Управління іміджем: офіційний лідер повинен ретельно керувати своїм суспільним іміджем і репутацією, щоб підтримувати довіру та видимість організації.

Загалом, офіційне лідерство може бути ефективною стратегією лідерства для організацій, яким потрібен сильний символічний представник, але важливо збалансувати цю роль з оперативним залученням і повноваженнями приймати рішення з метою забезпечення успіху організації.