Розуміння анероїдних барометрів: історія, принцип і застосування

Анероїд — це термін, який історично використовувався для опису типу барометра, у якому для вимірювання тиску використовується гнучкий металевий або гумовий мішок, наповнений повітрям або газом, а не рідиною. Слово «анероїд» походить від грецьких слів «ана», що означає «проти» та «оїд», що означає «подібний», що означає, що прилад вимірює тиск у спосіб, який відрізняється від наповненого рідиною барометра.

Барометри-анероїди були винайдені в кінця 19 століття як удосконалення традиційних рідинних барометрів, які були схильні до витоків і потребували частого калібрування. Барометри-анероїди були надійнішими та простішими у використанні, і вони швидко стали популярними як для наукового, так і для практичного застосування. Їх використовували на метеостанціях, літаках та інших місцях, де важливі були точні вимірювання тиску.

Основний принцип анероїдної барометрії полягає в тому, що зміни тиску повітря спричиняють розширення або звуження гнучкого мішка, що можна виміряти за допомогою трубки Бурдона або іншого чутливий елемент. Потім показання тиску відображаються на циферблаті або цифровому дисплеї. Барометри-анероїди все ще використовуються сьогодні, хоча вони в основному були замінені електронними барометрами та іншими сучасними технологіями вимірювання.