Розуміння безфлексійних мов: посібник із граматики та структури речення

У лінгвістиці безфлективна мова — це мова, яка не використовує флективну морфологію для позначення граматичних зв’язків. Флективна морфологія стосується використання суфіксів або інших морфологічних елементів для позначення граматичних зв’язків, таких як час, відмінок, рід або число. У безфлексійній мові ці зв’язки позначаються порядком слів чи іншими засобами, а не морфологічними змінами.

Наприклад, в англійській мові ми використовуємо флективну морфологію для позначення часу (наприклад, -ed для минулого часу), особи (наприклад, -s для третьої особи однини) і числа (наприклад, -s для множини). Навпаки, багато африканських мов є безфлективними, що означає, що вони не використовують флективну морфологію для позначення цих відносин. Натомість зв’язки позначаються порядком слів або іншими засобами, наприклад граматичними частками.

Мови без флексії можуть бути складними для учнів, які звикли до флективних мов, оскільки вони вимагають іншого способу мислення про граматику та структуру речень. Однак вони також мають деякі переваги, наприклад більшу гнучкість у структурі речень і простішу систему відмінювання дієслів.