Розуміння Вестфальської системи міжнародних відносин

Термін «Вестфальський» відноситься до Вестфальського миру, низки договорів, підписаних у 1648 році, які завершили Тридцятилітню війну в Європі та встановили сучасну систему державного суверенітету. Договори визнавали незалежність окремих держав і їхнє право визначати власні релігійні та політичні системи без втручання зовнішніх сил. Це ознаменувало значний відхід від середньовічної концепції ієрархічного світового порядку, де панують християни, до сучасної ідеї багатодержавної системи, заснованої на світському суверенітеті.

У сучасних міжнародних відносинах термін «вестфальський» часто використовується для опису традиційного державоцентрична система міжнародних відносин, що склалася після Вестфальського миру. Ця система підкреслює суверенітет окремих держав та їх право визначати власну зовнішню політику, вільну від зовнішнього втручання чи примусу. Він також наголошує на важливості державних кордонів і принципі невтручання у внутрішні справи інших держав.

Однак деякі критики стверджують, що Вестфальська система більше не є адекватною для вирішення складних викликів сучасного світу, таких як глобалізація, зміна клімату та права людини. Вони стверджують, що потрібен більш спільний та інклюзивний підхід до міжнародних відносин, який надає перевагу верховенству права, правам людини та колективній безпеці над державним суверенітетом.