Розуміння дисморфофобії: симптоми, причини та варіанти лікування

Дисморфофобія - це тип тривожного розладу, коли людина стає стурбована недоліком або недоліком своєї зовнішності. Це може призвести до значного стресу, погіршення повсякденного функціонування та повторюваної поведінки, спрямованої на зменшення уявних недоліків.
Люди з дисморфофобією можуть надмірно зосереджуватися на своїх уявних недоліках, таких як прищі, шрами або форма тіла, і брати участь у компульсивній поведінці, як-от догляд. або підбирання шкіри, щоб спробувати виправити або приховати недолік. Вони також можуть уникати соціальних ситуацій або діяльності, де відчувають сором’язливість щодо своєї зовнішності.
Дисморфофобія часто пов’язана з іншими психічними захворюваннями, такими як обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), дисморфічний розлад тіла (БДР) і соціальний тривожний розлад. Лікування дисморфофобії зазвичай передбачає поєднання когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) і медикаментів.
Які симптоми дисморфофобії?
Симптоми дисморфофобії можуть відрізнятися за тяжкістю та частотою, але можуть включати:
Надмірну стурбованість передбачуваною вадою або недоліком у власній особистості. зовнішній вигляд
Повторювана поведінка, наприклад догляд за шкірою або підбирання шкіри, спрямована на виправлення або приховування передбачуваного недоліку
Уникнення соціальних ситуацій або діяльності, де ймовірно виникне занепокоєння щодо свого зовнішнього вигляду
Значний дистрес або порушення повсякденного функціонування через уявний недолік
Нав'язливі думки або примус, пов'язані з передбачуваний недолік
Важко викинути або викинути предмети, які сприймаються як потенційно корисні для виправлення недоліку
Неодноразово шукати запевнення в інших щодо своєї зовнішності
Уникати дзеркал або інших поверхонь, що відбивають
Почуття самосвідомості або збентеження через свою зовнішність у соціальних ситуаціях
Що викликає дисморфофобію?
Точна причина Дисморфофобія до кінця не вивчена, але вважається, що це складна взаємодія генетичних, екологічних і психологічних факторів. Деякі можливі сприяючі фактори включають:
Генетика: особи з сімейною історією тривожних розладів або ОКР можуть бути більш сприйнятливими до розвитку дисморфофобії.
Хімія мозку: дисбаланс нейромедіаторів, таких як серотонін і дофамін, може сприяти розвитку дисморфофобії.
Дитячий досвід: травматичні події , як-от знущання чи дражниння, може підвищити ризик розвитку дисморфофобії в подальшому житті.
Соціальні та культурні чинники: суспільні стандарти краси та медіа-зображення фізичної досконалості можуть сприяти почуттю неадекватності та підживлювати занепокоєність уявними недоліками.
Риси особистості: особи з певні риси особистості, такі як перфекціонізм або низька самооцінка, можуть бути більш схильними до розвитку дисморфофобії.
Як лікувати дисморфофобію?
Лікування дисморфофобії зазвичай передбачає поєднання когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) і медикаментів. Мета лікування полягає в тому, щоб допомогти особам із дисморфофобією навчитися справлятися зі своєю тривогою та зменшити свою стурбованість уявленнями про недоліки.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): КПТ допомагає людям визначити та кинути виклик негативним моделям мислення та поведінці, пов’язаним із дисморфофобією. Техніки, що використовуються в КПТ, можуть включати:
Профілактику впливу та відповіді (ERP): це передбачає поступове потрапляння людей у ситуації, які викликають у них тривогу, одночасно навчаючи їх методам керування своєю тривогою без участі в компульсивній поведінці.
Когнітивна реструктуризація: це допомагає людям ідентифікувати та кинути виклик. спотворені або некорисні моделі мислення, пов’язані з їхніми уявними вадами.
Медицина лікування, засноване на уважності: ці методи допомагають людям краще усвідомлювати свої думки та почуття, а також навчитися реагувати на них більш уважно та співчутливо.
Ліки: антидепресанти, наприклад як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), які можуть бути призначені для зменшення симптомів дисморфофобії, таких як тривога та депресія.
Стратегії самодопомоги: на додаток до терапії та ліків, люди з дисморфофобією також можуть отримати користь від стратегій самодопомоги, такі як:
Практика співчуття та самосприйняття
Подолання негативних думок і переконань щодо власної зовнішності
Заняття діяльністю, яка сприяє підвищенню самооцінки та впевненості, як-от фізичні вправи або творчі заняття
Уникання соціальних мереж та інших джерел нереалістичних стандартів краси
Звернення за підтримкою до друзів, родини чи група підтримки.