Розуміння диспареунії: причини, симптоми та варіанти лікування

1. Визначення диспареунії Диспареунія – це стан, коли людина відчуває біль або дискомфорт під час сексуальної активності, особливо під час проникнення. Біль може бути поверхневим або глибоким, може локалізуватися в певній області або поширюватися широко. Диспареунія може вражати як чоловіків, так і жінок, хоча частіше зустрічається у жінок.
2. Типи диспареунії. Є кілька типів диспареунії, зокрема:

a. Вульводінія: це стан, коли вульва, включаючи статеві губи, клітор і вагінальний отвір, болить під час статевої активності.

b. Вестибулодінія: це стан, коли переддень, область навколо отвору піхви, болить під час сексуальної активності.

c. Диспареунія внаслідок дисфункції тазового дна: це стан, коли м’язи та тканини тазового дна не функціонують належним чином, що призводить до болю під час сексуальної активності.

d. Диспареунія внаслідок стенозу шийки матки: це стан, коли шийка матки вузька або напружена, що робить проникнення болісним.

. Диспареунія внаслідок атрофії піхви: це стан, коли піхва тонка і суха, що робить проникнення болісним.

3. Причини диспареунії. Є кілька потенційних причин диспареунії, зокрема:

a. Гормональні зміни: зміни рівня гормонів, такі як ті, що відбуваються під час менопаузи або вагітності, можуть призвести до диспареунії.

b. Сухість піхви: відсутність природного змащення може зробити проникнення болісним.

c. Дисфункція тазового дна: ослаблені або напружені м’язи тазового дна можуть призвести до болю під час сексуальної активності.

d. Інфекція: дріжджові інфекції, бактеріальний вагіноз та інші інфекції можуть викликати біль під час сексуальної активності.

. Захворювання шкіри: такі захворювання, як екзема, псоріаз і склерозний лишай, можуть викликати біль під час сексуальної активності.

f. Травма: фізична або емоційна травма може призвести до диспареунії.

g. Лікування раку: променева терапія та деякі хіміотерапевтичні препарати можуть пошкодити тазову область і призвести до диспареунії.

4. Симптоми диспареунії. Симптоми диспареунії можуть відрізнятися залежно від основної причини, але можуть включати:

a. Біль під час статевої активності

b. Біль або дискомфорт під час проникнення

c. Біль або дискомфорт під час інших дій, таких як введення тампона або тазовий огляд. Почервоніння або припухлість в області геніталій. Виділення або кровотеча

f. Відчуття свербіння або печіння

g. Дискомфорт або біль під час сечовипускання

5. Діагностика диспареунії. Діагностика диспареунії зазвичай передбачає ретельний збір історії хвороби та фізичне обстеження, а також будь-які необхідні діагностичні тести, такі як:

a. Огляд органів малого таза: лікар огляне вульву, піхву та область таза, щоб перевірити наявність будь-яких ознак інфекції чи запалення.

b. Мазок Папаніколау: з шийки матки береться зразок клітин, щоб перевірити наявність аномальних клітин.

c. Культури: можна взяти мазки або зразки для перевірки на наявність інфекцій, таких як бактеріальний вагіноз або дріжджові інфекції.

d. Візуалізаційні тести: УЗД або МРТ можна використовувати, щоб виключити інші захворювання, які можуть спричиняти біль.

6. Лікування диспареунії. Лікування диспареунії залежатиме від основної причини, але може включати:

a. Ліки: для лікування інфекцій або гормонального дисбалансу можуть призначатися протигрибкові препарати, антибіотики або гормональні креми.

b. Вправи для тазового дна: такі вправи, як Кегеля, можуть допомогти зміцнити м’язи тазового дна та зменшити біль під час сексуальної активності.

c. Вагінальні зволожуючі засоби: безрецептурні вагінальні зволожуючі засоби можуть допомогти зменшити сухість піхви та біль під час сексуальної активності.

d. Лубриканти: лубриканти на водній або силіконовій основі можуть допомогти зменшити тертя та біль під час сексуальної активності.

. Сексотерапія: Сексотерапевт може допомогти окремим особам і парам вирішити будь-які психологічні проблеми або проблеми в стосунках, які можуть сприяти диспареунії.

f. Хірургічне втручання: у деяких випадках хірургічне втручання може знадобитися для лікування основних захворювань, таких як дисфункція тазового дна або атрофія піхви.

7. Профілактика диспареунії. Запобігти диспареунії не завжди можливо, але є кілька кроків, які можна вжити, щоб зменшити ризик розвитку захворювання, зокрема:

a. Практика безпечного сексу: використання презервативів та інших форм захисту може допомогти зменшити ризик інфікування та роздратування.

b. Дотримання належної гігієни: утримання області статевих органів у чистоті та сухості може допомогти зменшити ризик інфікування.

c. Уникайте подразників: уникайте таких продуктів, як спринцювання, пудри та ароматизоване мило, що може допомогти зменшити ризик подразнення та алергічних реакцій.

d. Регулярні огляди: регулярні огляди тазових органів і мазки Папаніколау можуть допомогти виявити будь-які основні захворювання, які можуть сприяти диспареунії.

. Спілкування з вашим партнером: відкрите та чесне спілкування з вашим партнером може допомогти вам обом зрозуміти потреби та бажання одне одного, а також працювати разом, щоб знайти рішення для диспареунії.