Розуміння дитячої поведінки та її впливу на доросле життя
Поняття «дитячого» може бути суб’єктивним і залежним від культури, але зазвичай воно стосується поведінки, ставлення чи діяльності, які є типовими для дітей або пов’язані з дитячим мисленням. Деякі приклади речей, які можна вважати дитячими, включають:
1. Жартувати чи брати участь у дурній, незрілій поведінці.
2. Бути надмірно чутливим або емоційним.
3. Має короткий проміжок уваги або легко відволікається.
4. Бути егоцентричним або егоцентричним.
5. Участь у заходах, які не відповідають віку, наприклад, грати з іграшками або дивитися мультфільми.
6. Говорити високим голосом або використовувати дитячу мову.
7. Маючи обмежене розуміння світу та брак зрілості та життєвого досвіду.
8. Нездатність брати відповідальність за свої дії чи приймати рішення.
9. Бути надмірно залежним від інших або занадто сильно покладатися на підтримку інших.
10. Відсутність контролю над імпульсами або прийняття імпульсивних рішень, не обдумуючи наслідки.
Важливо зазначити, що бути дитиною – це не обов’язково погано, і це нормально, коли діти вчаться та ростуть по-дитячому. Проте, коли люди дорослішають і досягають зрілості, зазвичай очікується, що вони розвинуть більше зрілості та відповідальності, і що вони залишать позаду деякі дитячі манери своєї юності.
Дитяче відноситься до чогось дитячого або незрілого. Його можна використовувати для опису поведінки, ставлення або дій, характерних для дитини чи молодої людини, а не для дорослого.
Приклади:
* Його дитячі витівки на ігровому майданчику зробили його мішенню для кепкувань.
* Вона вважав його дитячі жарти та поведінку дратуючими та незрілими.
* Дитяче ставлення до відповідальності та зобов’язань неприйнятне для дорослої людини.
У психології дитячість також використовується для опису конкретного розладу особистості, що характеризується недостатньою зрілістю та схильністю діяти імпульсивно і безвідповідально.