Розуміння заповіту: Посібник із юридичного процесу врегулювання майна померлої особи

Заповідання – це юридичний процес вирішення спадкового майна померлої особи, який включає ідентифікацію та збір їхніх активів, сплату їхніх боргів і податків, а також розподіл того, що залишилося, їхнім спадкоємцям або бенефіціарам. Заповідання може бути складним і трудомістким процесом, але необхідно переконатися, що бажання померлої особи виконано, а її майно розподілено правильно.

Заповіт зазвичай потрібний, коли хтось помирає з активами, які належать лише на його ім’я, як-от банківський рахунок, нерухомість або інвестиції. Якщо померла особа мала довіру, заповідання може не знадобитися.

Процес заповідання включає кілька етапів, зокрема:

1. Подання заповіту (якщо він є) і звернення до суду з клопотанням про відкриття заповіту.
2. Призначення виконавця або особистого представника для управління майном.
3. Інвентаризація активів та визначення їх вартості.
4. Сплата боргів і податків, належних маєтку.
5. Розподіл решти активів бенефіціарам або спадкоємцям відповідно до заповіту чи закону штату.
6. Закриття спадщини та отримання остаточного звільнення від суду.

Заповіт може бути тривалим і дорогим процесом, але важливо пройти через нього, щоб переконатися, що активи померлої особи розподілені правильно та що її бажання виконуються. Важливо також зазначити, що не всі активи підлягають заповіту, наприклад активи, що перебувають у довірчому управлінні, або майно, що є спільною власністю.