Розуміння кардіотоніків: види, застосування та побічні ефекти

Кардіотоніком називають речовину, яка має позитивну інотропну дію на серце, тобто збільшує силу м’язового скорочення та покращує серцевий викид. Іншими словами, кардіотоніки — це речовини, які посилюють здатність серця ефективно перекачувати кров.

Існує кілька типів кардіотоніків, зокрема:

1. Бета-адренергічні агоністи: ці препарати, такі як добутамін та ізопротеренол, імітують вплив адреналіну на серце, прискорюючи частоту серцевих скорочень і скорочувальну здатність.
2. Інотропи: ці препарати, такі як дигоксин і левосимендан, збільшують силу скорочення м’язів серця.
3. Вазодилататори: ці препарати, такі як нітрогліцерин і гідралазин, розширюють кровоносні судини та зменшують переднавантаження, що може покращити серцевий викид.
4. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ): ці препарати, такі як еналаприл і лізиноприл, блокують перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, що може зменшити постнавантаження та покращити серцевий викид.
5. Серцеві глікозиди: ці препарати, такі як дигоксин і дигіталіс, збільшують силу скорочення м’язів серця, змінюючи активність певних іонних каналів.

Кардіотоніки використовуються для лікування різноманітних серцевих захворювань, включаючи серцеву недостатність, фібриляцію передсердь і аритмії. Однак вони можуть мати побічні ефекти, тому їх слід застосовувати лише під керівництвом медичного працівника.