Розуміння клаптів у хірургії: типи, процедури та переваги

У контексті хірургії клапоть — це шматок шкіри або іншої тканини, який вирізають і переміщують на іншу частину тіла. Термін «лоскут» стосується як шматка тканини, який переміщується, так і самої хірургічної процедури.

Існує кілька типів клаптів, зокрема:

1. Місцеві клапті: це невеликі шматочки шкіри, які беруться з тієї самої ділянки, що й рана або дефект.
2. Регіональні клапті: це більші шматки шкіри, взяті з сусідньої ділянки, наприклад руки або ноги.
3. Вільні клапті: це шматочки шкіри та підлеглі тканини, які беруться з віддаленої ділянки тіла та переносяться в іншу область.
4. Композитні клапті: це клапті, які містять як шкіру, так і підлеглу тканину, наприклад м’яз або кістку.

Ласки можна використовувати для покриття ран, відновлення дефектів або реконструкції пошкоджених ділянок тіла. Їх також можна використовувати для покращення вигляду шрамів або інших косметичних проблем.

Процес переміщення клаптя на іншу частину тіла включає кілька етапів, зокрема:

1. Підготовка донорського місця: область, з якої буде взято клапоть, готується до операції.
2. Піднімання клаптя: клапоть обережно піднімають із місця донора та утримують на місці за допомогою швів або скоб.
3. Перенесення клаптя: клапоть обережно переміщують до місця реципієнта та прикріплюють за допомогою швів, скоб або інших фіксуючих пристроїв.
4. Закриття рани: розріз закривають, як правило, швами або скобами.

Ласки можна використовувати в різноманітних хірургічних процедурах, включаючи реконструкцію грудей після мастектомії, лікування травм обличчя та лікування опіків.