Розуміння люмпенпролетаріату: Марксова концепція маргіналізованого робітничого класу

Люмпенпролетаріат відноситься до терміну, використаного Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом для опису нижчого класу або маргіналізованих верств суспільства, які не є частиною робітничого класу. Термін вперше було використано в «Німецькій ідеології», праці, написаній Марксом і Енгельсом у 1845-1846 роках.

У марксистській теорії пролетаріат відноситься до робітничого класу, тих, хто продає свою робочу силу за плату. Проте Маркс і Енгельс визнавали, що в суспільстві були певні групи, які не були частиною традиційного робітничого класу, але які все ще страждали від капіталізму. Ці групи включали бідних, безробітних, злочинців та інших маргінальних осіб.

Термін «люмпенпролетаріат» походить від німецького слова «люмпен», що означає лахміття або лахміття, і «пролетаріат», що означає робітничий клас. Цей термін використовувався для опису тих, хто був не лише бідним, але й соціально та культурно маргіналізованим, і кого часто вважали поза основною течією суспільства.

Маркс і Енгельс стверджували, що люмпенпролетаріат був продуктом капіталізму, і що їх існування було результат системної нерівності та експлуатації, властивих капіталістичному суспільству. Вони вважали, що люмпенпролетаріат мав потенціал стати революційною силою, оскільки вони не були пов’язані тими самими класовими інтересами, що й традиційний робітничий клас.

У сучасні часи термін «люмпенпролетаріат» використовувався для опису подібних маргіналізованих груп у сучасних суспільствах. , як-от нижчий клас, бездомні та ті, хто живе в злиднях. Однак важливо зазначити, що концепція люмпенпролетаріату була розроблена в конкретному історичному та теоретичному контексті, і її застосування до сучасного суспільства може бути предметом інтерпретацій та дискусій.