Розуміння надактивності в мозку: причини, наслідки та варіанти лікування

Суперактивність означає стан підвищеної активності або збудження в мозку, що характеризується посиленням нейронної активності та синхронності. Це можна спостерігати в різних областях мозку, включаючи префронтальну кору, гіпокамп і сенсорну кору. Суперактивність пов’язують із низкою неврологічних і психіатричних станів, таких як епілепсія, шизофренія та синдром дефіциту уваги/гіперактивності (СДУГ).

Суперактивність може проявлятися по-різному залежно від конкретної області мозку та стану. Наприклад, у префронтальній корі надактивність може бути пов’язана з імпульсивністю, гіперактивністю та труднощами з регуляцією емоцій. У гіпокампі суперактивність може сприяти розвитку епізодичних спогадів і просторової навігації. У сенсорній корі суперактивність може призвести до гіперчутливості до сенсорних подразників і підвищеної реактивності на стресові чи нові ситуації.

Суперактивність часто вивчають за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) або електроенцефалографії (ЕЕГ), які дозволяють дослідникам вимірювати зміни нейронної активності з часом. . Варіанти лікування гіперактивності залежать від основного захворювання та можуть включати ліки, поведінкову терапію або комбінацію обох.