Розуміння недоказових доказів у судовому процесі

Недоказові — це докази, які не є достатніми або достатньо надійними, щоб вважатися доказом факту чи питання, що розглядається. Іншими словами, це доказ, який не має достатньої ваги чи достовірності для підтвердження висновку чи вердикту.

Приклади недоказових доказів включають:

1. Чутки: заяви, зроблені кимось, крім свідка, який дає свідчення, оскільки вони не ґрунтуються на особистих знаннях чи спостереженнях.
2. Припущення: думки чи припущення, які не ґрунтуються на фактах чи достовірній інформації.
3. Чутки: неперевірені та необґрунтовані повідомлення чи плітки.
4. Докази, засновані на чутках: докази, засновані на чутках, такі як свідчення про те, що хтось інший сказав або зробив.
5. Непрямі докази: докази, які опосередковано підтверджують факт або висновок, але прямо не доводять їх.
6. Навідні запитання: запитання, які пропонують відповідь або сформульовані таким чином, що впливають на відповідь свідка.
7. Докази, отримані неналежним чином: докази, отримані незаконним або неетичним шляхом, наприклад, під час незаконного обшуку чи вилучення.
8. Докази, які є занадто старими: докази, які є занадто старими, щоб бути надійними, наприклад, докази факту, який стався більше ніж певну кількість років тому.

Важливо зазначити, що недоказові докази можуть бути прийнятними в суді, якщо вони мають відношення до справи та відповідає певним юридичним вимогам, але це не вважатиметься доказом факту чи питання, що розглядається.