Розуміння неіонних поверхнево-активних речовин: властивості, застосування та переваги

Неіонні поверхнево-активні речовини - це тип поверхнево-активних речовин, які не містять іонної групи. Зазвичай їх отримують зі спиртів або фенолів і мають гідрофобний (водовідштовхувальний) хвіст і гідрофільну (водолюбну) головку. Неіонні поверхнево-активні речовини, як правило, краще розчиняються у воді, ніж іонні поверхнево-активні речовини, і часто використовуються там, де потрібна висока розчинність у воді, наприклад, у засобах для чищення та особистої гігієни.

Неіонні поверхнево-активні речовини можна далі розділити на кілька підкатегорій на основі їх хімічна структура, включаючи:

1. Етоксильовані спирти: це неіонні поверхнево-активні речовини, отримані зі спиртів, які прореагували з етиленоксидом для підвищення їх гідрофільності. Приклади включають цетил етилсульфат і стеарил етилсульфат.
2. Поверхнево-активні речовини на основі фенолів: це неіонні поверхнево-активні речовини, отримані з фенолів, таких як фенол і крезол. Вони часто використовуються в засобах особистої гігієни та миючих засобах.
3. Поліоксиетиленгліколі: це неіонні поверхнево-активні речовини, отримані з гліцерину, які прореагували з етиленоксидом для підвищення їх гідрофільності. Приклади включають поліоксиетиленгліколь 200 і поліоксиетиленгліколь 400.
4. Сорбітанові ефіри: це неіонні поверхнево-активні речовини, отримані з сорбіту, цукрового спирту. Вони часто використовуються в продуктах особистої гігієни та харчових продуктах.
5. Поверхнево-активні речовини на основі цукру: це неіонні поверхнево-активні речовини, отримані з цукрів, таких як глюкоза та фруктоза. Вони часто використовуються в засобах особистої гігієни та миючих засобах.

Неіонні поверхнево-активні речовини мають кілька переваг перед іонними поверхнево-активними речовинами, зокрема:

1. Висока розчинність у воді: неіонні поверхнево-активні речовини, як правило, краще розчиняються у воді, ніж іонні поверхнево-активні речовини, що робить їх корисними для застосувань, де потрібна висока розчинність у воді.
2. Хороші піноутворювальні властивості: неіонні поверхнево-активні речовини можуть утворювати насичену стійку піну, що робить їх корисними для таких застосувань, як миючі засоби та засоби особистої гігієни.
3. Низька токсичність: неіонні поверхнево-активні речовини, як правило, вважаються менш токсичними, ніж іонні поверхнево-активні речовини, що робить їх корисними там, де потрібна низька токсичність.
4. Хороші емульгуючі властивості: неіонні поверхнево-активні речовини можуть емульгувати олії та жири, що робить їх корисними в харчових продуктах і косметиці.
5. Стійкість у широкому діапазоні температур: неіонні поверхнево-активні речовини стабільні в широкому діапазоні температур, що робить їх корисними в програмах, де важлива стабільність температури.

Однак неіонні поверхнево-активні речовини також мають деякі недоліки, зокрема:

1. Обмежена ефективність при високих температурах: неіонні поверхнево-активні речовини можуть бути менш ефективними при високих температурах, що може обмежити їх використання в певних сферах застосування.
2. Обмежена ефективність проти жирних поверхонь: неіонні поверхнево-активні речовини можуть бути менш ефективними проти жирних поверхонь, що може обмежити їх використання в таких програмах, як миючі засоби.
3. Обмежена здатність розчиняти неорганічні матеріали. Неіонні поверхнево-активні речовини можуть мати обмежену здатність розчиняти неорганічні матеріали, що може обмежити їх використання в таких сферах застосування, як витіснення мінеральних масел.
4. Обмежена здатність утворювати плівку: неіонні поверхнево-активні речовини можуть мати обмежену здатність утворювати плівку на поверхнях, що може обмежити їх використання в косметиці та засобах особистої гігієни.

Мені подобається

Мені не подобається

Повідомити про помилку вмісту

Ділитися

Повідомити про помилку вмісту

Дякуємо! Ваша форма була успішно надіслана.

Вибачте! Ваша форма не може бути надіслана. Будь ласка, спробуйте пізніше.

Надсилати звіти

Ділитися

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•