Розуміння парезу: причини, симптоми та варіанти лікування

Парез — це термін, який використовується в неврології для опису типу моторної дисфункції або слабкості, яка є результатом пошкодження центральної нервової системи (ЦНС). Він характеризується втратою м’язової сили, тонусу та координації, що може вражати одну сторону тіла (геміпарез) або обидві сторони (квадрипарез).

Слово «парез» походить від грецьких слів «parasmos», що означає «розлад». ," і "hēmera", що означає "день". Вперше він був використаний в англійській мові наприкінці 17-го століття для опису стану, відомого як «параліч агітанс», який зараз визнано формою хвороби Паркінсона. З часом цей термін було розширено, щоб включити інші типи моторної дисфункції, спричинені пошкодженням ЦНС.

Парез може бути спричинений різними факторами, включаючи інсульт, черепно-мозкову травму, розсіяний склероз і церебральний параліч. Це також може бути симптомом інших неврологічних захворювань, таких як травми спинного мозку, пошкодження периферичних нервів і нейродегенеративні захворювання, такі як бічний аміотрофічний склероз (БАС).

Лікування парезу залежить від основної причини та тяжкості симптомів. Фізична терапія, трудотерапія та логопедія можуть бути рекомендовані для покращення м’язової сили, координації та комунікативних навичок. У деяких випадках для лікування симптомів можуть бути призначені такі ліки, як дофамінергічні агенти або міорелаксанти. Хірургічне втручання також може розглядатися в певних ситуаціях, наприклад, щоб полегшити компресію нерва або виправити анатомічні аномалії.