Розуміння резолверів у DNS

У контексті DNS резолвер — це програмне забезпечення, яке діє як посередник між клієнтом і серверами імен DNS. Основною функцією розпізнавача є переклад доменних імен в IP-адреси. Коли клієнту (наприклад, веб-браузеру або додатку) потрібно отримати доступ до ресурсу з певним доменним іменем, він надсилає запит до розпізнавача з доменним іменем. Потім резолвер запитує сервери імен DNS, щоб визначити IP-адресу, пов’язану з цим доменним іменем, і повертає IP-адресу клієнту.

Резолвери зазвичай використовуються в ситуаціях, коли клієнт не має прямого доступу до серверів імен DNS, наприклад, коли клієнт знаходиться за маршрутизатором NAT (трансляція мережевих адрес) або брандмауером. У цих випадках резолвер діє як проксі-сервер між клієнтом і серверами імен DNS, дозволяючи клієнту отримувати доступ до серверів імен DNS, навіть якщо він не може безпосередньо спілкуватися з ними.

Існує кілька типів резолверів, включаючи:

1. Резолвери заглушок: це легкі резолвери, які кешують IP-адреси нещодавно доступних доменних імен. Зазвичай вони не зберігають фактичні записи DNS, а натомість пересилають запити до повнофункціонального резолвера.
2. Повнофункціональні резолвери: це більш комплексні резолвери, які кешують фактичні записи DNS протягом більш тривалого періоду часу. Вони можуть виконувати додаткові функції, такі як перевірка DNSSEC і балансування навантаження.
3. Рекурсивні резолвери: це резолвери, які виконують рекурсивні запити від імені клієнта. Це означає, що вони виконуватимуть кілька пошуків DNS для визначення одного доменного імені, а не просто повертатимуть IP-адресу для кореневого домену.
4. Авторитетні резолвери: це резолвери, які є авторитетними для певного доменного імені. Вони відповідають за зберігання та підтримку записів DNS для цього доменного імені та зазвичай використовуються організаціями, які мають власну інфраструктуру DNS.