Розуміння ролі інтернунціїв у Католицькій Церкві

Інтернунцій (множина: internuncios) — титул, який використовується в Католицькій Церкві для високопоставленої посадової особи, яка служить представником Святого Престолу, центрального уряду Церкви. Термін походить від латинського слова «internuntius», що означає «той, хто посланий між».

Інтернунцій зазвичай призначається Папою служити його представником у певній країні чи регіоні та відповідає за підтримку відносин з місцеві органи влади та інші релігійні лідери. Вони також мають повноваження уділяти певні таїнства, такі як конфірмація та рукоположення, і можуть виконувати інші церемоніальні обов’язки від імені Папи.

Крім своїх представницьких обов’язків, інтернунціям також може бути доручено наглядати за духовними та матеріальними потребами католиків у призначену їм територію, і можуть брати участь у призначенні нових єпископів або інших посадових осіб Церкви. Посада інтернунція вважається престижною честю та знаком високої поваги в Церкві.