Розуміння свопів: типи, використання та ризики

Своп — це похідний фінансовий інструмент, який передбачає обмін одного потоку грошових потоків на інший. Інвестори та установи використовують свопи, щоб керувати фінансовими ризиками, спекулювати щодо майбутніх змін цін або скористатися арбітражними можливостями.
Свопи можна класифікувати на кілька типів на основі базових активів, що обмінюються:
1. Процентні свопи: ці свопи передбачають обмін фіксованих і плаваючих процентних платежів на основі умовної суми. Фіксована нога сплачує фіксовану ставку, тоді як плаваюча нога сплачує плаваючу ставку (як правило, LIBOR).
2. Валютні свопи: тут одна сторона обмінює основну суму та відсотки в одній валюті на ті самі суми в іншій валюті.
3. Товарні свопи: ці свопи передбачають обмін грошовими потоками на основі ціни товару, наприклад нафти чи золота.
4. Кредитні свопи: ці свопи забезпечують захист від дефолту однієї сторони іншою. Покупець свопу отримує платіж, якщо базовий суб’єкт не виконує зобов’язання, а продавець забезпечує захист.
5. Обмін акцій: ці свопи передбачають обмін грошовими потоками на основі ціни індексу акцій або конкретної акції.
6. Свопи загального прибутку (TRS): TRS подібні до процентних свопів, але також включають приріст капіталу або збитки від базових активів.
7. Інфляційні свопи: ці свопи забезпечують захист від інфляції шляхом обміну фіксованими та плаваючими платежами на основі індексу інфляції.
8. Погодні свопи: Ці свопи передбачають обмін грошовими потоками на основі погодних умов, таких як температура або рівень опадів.
9. Сільськогосподарські свопи: Ці свопи передбачають обмін грошовими потоками на основі ціни сільськогосподарських товарів, таких як пшениця чи соєві боби.
10. Катастрофічні свопи: Ці свопи забезпечують захист від стихійних лих, таких як урагани чи землетруси.
Свопи можна використовувати як для хеджування, так і для спекуляцій. Наприклад, компанія може використовувати процентний своп для фіксації своїх витрат на позики, тоді як інвестор може використовувати валютний своп для страхування від коливань обмінних курсів. Однак свопи також можна використовувати для більш складних і ризикованих стратегій, таких як ставки на напрямок процентних ставок або цін на товари.
Важливо зазначити, що свопи є позабіржовими (OTC) деривативами, тобто вони не торгуються на такі біржі, як акції чи ф’ючерсні контракти. Це робить їх більш складними та менш прозорими, ніж інші фінансові інструменти, і може збільшити ризик шахрайства або маніпулювання ринком. У результаті регулятори працюють над покращенням нагляду та прозорості на ринку свопів.