Розуміння спектрометрії: типи та застосування

Спектрометрія - це науковий метод, який використовується для вимірювання взаємодії між речовиною та електромагнітним випромінюванням. Він передбачає вимірювання спектру світла чи інших форм електромагнітного випромінювання, яке випромінює або поглинає речовина, що може надати інформацію про склад, структуру та властивості речовини.

Існує кілька типів спектрометрії, зокрема:

1. Інфрачервона (ІЧ) спектрометрія: вимірює поглинання інфрачервоного випромінювання молекулами в речовині, надаючи інформацію про їхні коливальні моди та механізми зв’язків.
2. Ультрафіолетово-видима (УФ-видима) спектрометрія: вимірює поглинання ультрафіолетового та видимого світла молекулами в речовині, надаючи інформацію про їхні електронні переходи та спряжені системи.
3. Спектрометрія ядерного магнітного резонансу (ЯМР): використовує магнітні властивості атомних ядер для виявлення та аналізу хімічного складу речовини.
4. Мас-спектрометрія (МС): вимірює відношення маси до заряду заряджених частинок, наприклад іонів або електронів, що може надати інформацію про молекулярну структуру та склад речовини.
5. Інфрачервона спектрометрія з перетворенням Фур’є (FTIR): використовує інтерферометрію для вимірювання поглинання інфрачервоного випромінювання молекулами в речовині, надаючи інформацію про їхні режими коливань і зв’язки.
6. Раманівська спектрометрія: вимірює непружне розсіювання світла молекулами в речовині, надаючи інформацію про їхні вібраційні моди та механізми зв’язків.
7. Мас-спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS): використовує індуктивно пов’язану плазму для іонізації та аналізу елементів у зразку, надаючи інформацію про їх кількість та ізотопний склад.

Спектрометрія має багато застосувань у таких галузях, як хімія, біологія, фізика та матеріалознавство. Його можна використовувати для ідентифікації та кількісного визначення компонентів суміші, вивчення структури та властивостей молекул, аналізу складу матеріалів і зразків навколишнього середовища.