Розуміння та уникнення надмірної опіки в охороні здоров'я

Надмірна опіка – це термін, який використовується в контексті охорони здоров’я для опису надмірного або непотрібного медичного лікування чи втручання. Це також може стосуватися акту надання більше допомоги, ніж те, що необхідно або відповідає стану пацієнта.

Надмірна опіка може виникнути з різних причин, зокрема:

1. Страх недбалості: постачальники медичних послуг можуть вагатися щодо відхилення від встановлених протоколів або стандартів медичної допомоги, навіть якщо вони не відповідають інтересам пацієнта, через страх бути пред'явленими до суду за недбалість.
2. Очікування пацієнтів: деякі пацієнти можуть мати нереалістичні очікування щодо того, чого може досягти медичне лікування, і можуть тиснути на своїх постачальників медичних послуг, щоб вони надавали більш агресивну або обширну допомогу, ніж це необхідно.
3. Відсутність комунікації: погана комунікація між постачальниками медичних послуг, пацієнтами та родинами може призвести до непорозумінь щодо необхідного рівня медичної допомоги.
4. Страх невдачі: постачальники медичних послуг можуть вагатися щодо спробування нових підходів або методів лікування, які знаходяться за межами їх зони комфорту, через страх підвести пацієнта.
5. Помилковий діагноз: надмірна опіка може виникнути, коли пацієнту неправильно діагностують більш серйозний стан, ніж він має насправді, що призводить до непотрібного лікування.
6. Надмірне використання ресурсів: надмірне використання ресурсів також може призвести до надмірного використання медичних ресурсів, таких як госпіталізація, процедури та тести, що може бути дорогим і не принести жодної користі пацієнту.

Надмірне лікування може мати негативні наслідки для пацієнтів, зокрема підвищений ризик ускладнення, побічні явища та інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги. Це також може призвести до непотрібних витрат і використання ресурсів, що може призвести до високої вартості медичної допомоги.

Щоб уникнути надмірного догляду, постачальники медичних послуг повинні зосередитися на наданні допомоги, заснованої на доказах, яка адаптована до індивідуальних потреб кожного пацієнта. Вони також повинні відкрито й чесно спілкуватися з пацієнтами та їхніми сім’ями щодо належного рівня необхідного догляду та бути готовими оскаржувати непотрібні або надмірні запити на лікування. Крім того, системи охорони здоров’я повинні працювати над зменшенням непотрібних варіацій у медичній практиці та сприяти використанню найкращих практик і рекомендацій.