Розуміння тоніки в теорії музики

У музиці тоніка - це перша нота гами або ладу. Зазвичай це центральна нота, навколо якої організовані інші ноти в гамі або ладі. Тоніка часто вважається «домашньою» нотою, а інші ноти в гамі або ладі вважаються відхиленнями від тоніки.

Наприклад, у тональності до-мажор тонікою є нота до. складається з нот до, ре, мі, фа, соль, ля та сі, де до є першою та останньою нотою гами. Інші ноти в гамі вважаються відхиленнями від тонічної ноти C.

У музичному творі тоніку можна використовувати як точку відліку для відчуття гармонії та структури слухача. Наприклад, композитор може використати тоніку як відправну точку для мелодії чи послідовності акордів, а потім використати інші ноти гами, щоб створити напругу та роздільність.

Крім своєї ролі в теорії музики, термін «тоніка» є також використовується в медицині для позначення речовини, яка використовується для протидії ефектам іншої речовини. Наприклад, протиотруту можна використати для протидії дії отрути.