Розуміння інтендантизму: політична та адміністративна доктрина Франції XVII ст.

Інтендантизм — політичне й адміністративне вчення, що виникло у 17 столітті у Франції, зокрема за часів правління Людовика XIV. Він був розроблений Жаном-Батістом Кольбером, міністром фінансів короля, який прагнув централізувати владу та контроль над провінціями.

Основними ознаками інтендантизму є:

1. Централізація влади: інтендантизм мав на меті зосередити владу в руках невеликої групи високопоставлених чиновників, відомих як інтенданти, які призначалися безпосередньо королем. Ці чиновники відповідали за управління провінціями та впровадження політики короля.
2. Децентралізація прийняття рішень: інтендантизм децентралізував прийняття рішень, надавши місцевим чиновникам, таким як інтенданти, більше автономії для прийняття рішень від імені короля. Це дозволило швидше та ефективніше приймати рішення, а також більшу гнучкість у реагуванні на місцеві потреби.
3. Ієрархічна структура: інтендантизм встановив ієрархічну структуру уряду, з королем на вершині та інтендантами внизу. Ця структура дозволяла ефективно передавати накази та політику від короля до місцевих чиновників.
4. Зосередженість на економічному розвитку: інтендантизм був тісно пов’язаний з ідеєю економічного розвитку, оскільки інтенданти мали завдання сприяти розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства у своїх провінціях. Вони також відповідали за збір податків і управління фінансами провінції.
5. Патронаж і клієнтелізм: Інтендантизм характеризувався системою патронату та клієнтелізму, де інтенданти використовували свої посади, щоб винагороджувати лояльних прихильників і союзників призначеннями, контрактами та іншими перевагами. Це допомогло консолідувати владу та зберегти контроль над провінціями.

Загалом, інтендантизм був значним подією у політичній та адміністративній історії Франції, оскільки він допоміг централізувати владу та сприяти економічному розвитку провінцій. Однак у нього також були свої критики, такі як концентрація влади в руках кількох чиновників і відсутність представництва народу.