Розуміння інтеріоризації: психологічний процес включення зовнішніх ідей у нашу Я-концепцію

Інтеріоризація — це психологічний процес, у якому індивід включає зовнішні ідеї, цінності чи переконання у свій власний внутрішній світогляд і самооцінку. Це включає в себе інтеграцію зовнішніх подразників у власні думки, почуття та поведінку, створюючи відчуття власності та інтерналізацію прийнятих ідей або цінностей.

Іншими словами, інтеріоризація - це процес взяття чогось зовнішнього по відношенню до себе та створення частина власного внутрішнього досвіду, так що це стає фундаментальним аспектом його самоконцепції та світогляду. Це може статися через соціалізацію, освіту, культурні впливи чи особистий досвід.

Наприклад, хтось, хто виріс у релігійній спільноті, може інтеріорізувати переконання та цінності своєї віри, роблячи їх невід’ємною частиною своєї ідентичності та самоуявлення. Подібним чином той, хто опановує нові навички або приймає нову перспективу через освіту чи навчання, може інтеріорізувати ці знання та зробити їх частиною свого власного розуміння себе та навколишнього світу.

Інтеріорізація може бути як позитивною, так і негативною, залежно від природи зовнішніх ідей або цінностей. Наприклад, якщо людина втілює шкідливі переконання чи поведінку, такі як упередження чи невпевненість у собі, це може призвести до негативних наслідків для її психічного здоров’я та благополуччя. З іншого боку, якщо вони інтеріоризують переконання та цінності, що надають сили, такі як впевненість у собі чи співчуття, це може призвести до особистісного зростання та позитивних результатів.