Фонавтограф: новаторський пристрій для візуалізації звукових хвиль

Фонавтограф був раннім пристроєм для запису звукових хвиль, винайдений французом Едуардом-Леоном Скоттом де Мартінвілем у 1850-х роках. Це був вирішальний крок до розвитку сучасної технології звукозапису, але він не створив придатних для відтворення звукозаписів, які ми знаємо сьогодні. Натомість він записував візуальні зображення звукових хвиль, які потім транскрибувалися в ноти.

Фоавтограф працював за допомогою стилуса, щоб відстежувати коливання діафрагми, яка була з’єднана з рупором, який збирав звукові хвилі. Потім малюнки, створені стилусом, наносили на аркуш паперу, покритий сажею, створюючи візуальне представлення звукових хвиль. Ці кальки, які називаються «фонавтограмами», могли бути відтворені тренованим вухом, але вони не створювали чутного звуку.

Хоча фонавтограф не був практичним засобом запису та відтворення звуку, він став важливою віхою в розвитку технологія звукозапису. Це продемонструвало можливість захоплення та візуалізації звукових хвиль, проклавши шлях для пізніших винахідників до розробки більш складних пристроїв запису.