Що таке накопичувач в архітектурі комп’ютера?

Накопичувач — це регістр або група регістрів комп'ютера, які використовуються для зберігання результатів арифметичних і логічних операцій. Термін «акумулятор» походить від того факту, що ці регістри накопичують результати попередніх операцій, дозволяючи комп’ютеру виконувати складні обчислення та операції з великими обсягами даних.

У ранніх комп’ютерах накопичувач часто був єдиним регістром у комп’ютері та був використовується як для арифметичних, так і для операцій потоку керування. Коли комп’ютери ставали потужнішими та складнішими, додавалися додаткові регістри для виконання певних завдань, наприклад адресації пам’яті чи зберігання даних, але акумулятор залишався центральною частиною архітектури комп’ютера.

Акумулятор використовується різними способами, зокрема:

1 . Арифметичні операції: накопичувач використовується для виконання арифметичних операцій, таких як додавання та віднімання, над числами.
2. Логічні операції: акумулятор використовується для виконання логічних операцій, таких як І, АБО та НІ, над двійковими значеннями.
3. Потік керування: накопичувач використовується для керування потоком виконання програми, наприклад для переходу в інше місце в програмі або повторення частини коду.
4. Доступ до пам’яті: накопичувач використовується для адресації ділянок пам’яті, дозволяючи комп’ютеру читати та записувати дані в пам’ять.

У сучасних комп’ютерах накопичувач часто називають «реєстром процесора» або просто «реєстром», і він все ще є центральна частина архітектури комп'ютера, хоча це може бути один із багатьох регістрів комп'ютера.