Що таке недопустимий доказ у судовій справі?

У контексті судової справи «неприйнятні» стосуються доказів, які не можуть бути представлені або розглянуті в суді, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства щодо прийнятності.

Є кілька причин, чому докази можуть вважатися неприйнятними, зокрема:

1. Релевантність: докази можуть не мати відношення до розглядуваної справи.
2. Чутки: Докази можуть базуватися на інформації з інших рук або чутках, а не на прямих свідченнях.
3. Відсутність надійності: докази можуть бути ненадійними або не заслуговують на довіру, наприклад, свідок з історією нечесності або упередженості.
4. Привілей: докази можуть бути захищені юридичним привілеєм, таким як спілкування між адвокатом і клієнтом або конфіденційна медична інформація.
5. Правило найкращого доказу: доказом може бути не оригінальний документ чи об’єкт, а його копія чи версія з чуток.
6. Автентифікація: можливо, доказ не вдасться підтвердити або довести, що він є тим, за що він нібито є.
7. Навідне запитання: Доказ може бути результатом навідного запитання, тобто запитання, яке передбачає відповідь або сформульоване таким чином, що впливає на відповідь свідка.
8. Припущення: Докази можуть ґрунтуватися на припущеннях або припущеннях, а не на фактах.

Якщо докази вважаються неприйнятними, їх не можна використовувати для підтримки позиції сторони чи спростування позиції протилежної сторони. Суд може взагалі виключити докази або обмежити їх використання певними конкретними цілями.