Що таке спадкоємець?
Bequeather — це дієслово, яке означає дарувати або залишати щось у спадщину, як правило, через заповіт. Це також може стосуватися дії такого подарунка або залишення такої спадщини.
Наприклад:
«Вона заповіла весь свій статок своїм дітям».
«Він заповів свою колекцію рідкісних книг бібліотеці».
У цьому контексті , «заповідач» використовується для опису особи, яка передає або залишає щось у спадщину, а не речі, яка передається або залишається. Так, у першому реченні «вона» — спадкодавець, а в другому реченні — «він» — спадкодавець.
Спадкоємець — це особа, яка успадковує майно або право власності від померлого, як правило, батька або родича. У контексті закону про спадкування спадкоємець — це особа, яка має право успадкувати майно або активи зі спадщини померлої особи.
Наприклад, якщо Джон Сміт помре та залишить заповіт, у якому єдиним спадкоємцем визначено його сина Джеймса, тоді Джеймс мав би право успадкувати все майно й активи Джона, включаючи будь-яку нерухомість, банківські рахунки чи інші активи, якими він володів.
Поняття спадщини є важливим у спадковому праві, оскільки воно визначає, хто має право успадкувати майно та активи від майно померлої особи. У деяких випадках може бути кілька спадкоємців, наприклад діти чи інші родичі, які мають право успадкувати майно чи майно. В інших випадках спадкоємців може не бути, і в цьому випадку спадкове майно може переходити до держави або інших юридичних осіб.
Заповідачі — це фізичні особи чи організації, зазначені в заповіті на отримання спадщини, яка є даруванням майна або грошей. Спадкодержатель — це той, хто успадковує майно або активи від майна померлої людини.
Наприклад, якщо Джон Доу залишає 10 000 доларів своїй племінниці Джейн Сміт у своєму заповіті, тоді Джейн Сміт є спадкоємцем майна Джона Доу. Вона отримає 10 000 доларів США як спадщину.
Важливо зазначити, що спадкоємці – це не те саме, що бенефіціари. Бенефіціарами є особи або організації, які отримують вигоди від трасту або страхового полісу, тоді як спадкоємці конкретно вказані в заповіті на отримання майна чи активів.