Що таке текстуалізм?

Текстуалізм — це метод тлумачення законів, який підкреслює буквальне значення слів у законі, не беручи до уваги наміри законодавців чи наслідки конкретного тлумачення. Цей підхід до тлумачення зосереджується на письмовому слові та не надає великої ваги зовнішнім факторам, таким як історія законодавства чи політичні міркування.
Текстуалісти стверджують, що значення статуту можна розпізнати із самих слів, без посилання на зовнішні джерела чи засоби тлумачення. Вони вважають, що закон має застосовуватися так, як він написаний, і що судді не повинні нав’язувати закону свої погляди чи політику. Натомість вони повинні застосовувати закон, як він написаний, незалежно від наслідків.
Текстуалізм асоціюється з консервативними правознавцями та суддями, які стверджують, що він забезпечує більш обмежену та передбачувану роль суддів у тлумаченні законів. З іншого боку, критики текстуалізму стверджують, що він може призвести до абсурдних результатів і підірвати мету закону.
Деякі приклади текстуалізму включають:
1. Рішення Верховного суду у справі «Сполучені Штати проти Лопеса» (1995), яке постановило, що Закон про шкільні зони, вільні від зброї, є неконституційним, оскільки він перевищує повноваження Конгресу відповідно до положення про торгівлю. Суд витлумачив статут на основі його буквального виразу, не враховуючи ширших політичних наслідків закону.
2. Рішення Верховного суду у справі «Округ Колумбія проти Геллера» (2008), яке постановило, що Друга поправка захищає право особи зберігати та носити зброю. Суд витлумачив текст поправки, виходячи з її простого змісту, не беручи до уваги наміри авторів або наслідки іншої інтерпретації.
3. Рішення Верховного суду у справі Національна федерація незалежного бізнесу проти Себеліуса (2012), яке постановило, що вимога Закону про доступне лікування, щоб певні роботодавці надавали своїм працівникам медичне страхування, перевищувала повноваження Конгресу відповідно до положення про торгівлю. Суд витлумачив статут на основі його буквального виразу, не враховуючи ширших політичних наслідків закону.
4. Рішення Верховного суду у справі Ганді проти Сполучених Штатів (2019), яке постановило, що ретроактивне застосування Закону про реєстрацію сексуальних злочинців і сповіщення щодо певних сексуальних злочинців є неконституційним. Суд тлумачив статут на основі його простого значення, не враховуючи наміри Конгресу чи наслідки іншого тлумачення.

Підсумовуючи, текстуалізм – це метод тлумачення закону, який підкреслює буквальне значення слів у статуті, не беручи до уваги наміри законодавців або наслідки конкретного тлумачення. Він був пов’язаний з консервативними вченими-юристами та суддями, які стверджують, що він забезпечує більш обмежену та передбачувану роль суддів у тлумаченні статутів. Проте критики текстуалізму стверджують, що це може призвести до абсурдних результатів і підірвати мету закону.