Історія барвника Mazarine Blue: від розкішних тканин до невідомості

Мазарин — різновид синього барвника, який колись широко використовувався для фарбування тканин. Його одержували з листя марени червоної (Rubia tinctorum) і широко використовували в текстильній промисловості до середини 20-го століття, коли його замінили синтетичні барвники.

Назва «мазарин» походить від французького слова «mazarin», що означає відноситься до типу червоного або фіолетового барвника, який також був отриманий з рослини марени. Згодом термін «мазарин» став використовуватися для опису будь-якої синьої фарби, виготовленої з рослини марени, незалежно від її фактичного кольору.

Мазарин цінували за його яскравий темно-синій колір і здатність протистояти багаторазовому зношуванню миття та використання. Його зазвичай використовували для фарбування вовни, шовку та інших натуральних волокон, і він був особливо популярним у 18-му та 19-му століттях для використання в високоякісному одязі та оббивці.

Сьогодні мазарин більше не використовується широко як комерційний барвник, але він залишається популярним вибором серед ентузіастів текстилю та істориків, які зацікавлені у відтворенні історичних тканин і технік фарбування.