Історія кайданів: розуміння еволюції обмежень для в’язнів

Кайдани — це тип обмежень або кайданів, які використовувалися в минулому, щоб стримувати або стримувати в'язнів, особливо тих, хто вважався небезпечним або міг уникнути ризику. Термін «кайдани» сам по собі означає ланцюг або кайдани, які використовуються для зв’язування чи обмеження чиїхось пересувань.

У контексті кримінального правосуддя кайдани зазвичай використовувалися, щоб запобігти втечі в’язнів або завдати їм шкоди під час транспортування чи утримання під вартою. Вони могли мати різні форми, як-от кайдани, наручники чи ланцюги, які прикріплювали до тіла чи кінцівок ув’язненого.

Кайдани зазвичай використовували у 18-му та 19-му століттях, але їх використання скоротилося у 20-му столітті як більш гуманні та ефективні методи ув'язнення були розроблені. Сьогодні кайдани більше не використовуються в більшості країн, і вони здебільшого вважаються пережитком більш жорстокого та карального підходу до кримінального правосуддя.