Історія та спадщина позору: форма публічної ганьби

Позорний стовп — це форма покарання, яка передбачає публічне приниження та фізичний дискомфорт. У минулому його використовували для покарання людей за різні правопорушення, такі як незначні злочини або моральні провини. Зазвичай покарання передбачало поміщення кривдника в дерев’яну раму або стовп, де його виставляли на загальний огляд і піддавали глузуванням і образам.

Позорний стовп був дерев’яним каркасом, який складався з двох вертикальних стовпів і хрестовини вгорі. Руки та ноги правопорушника прив'язали до поперечини, залишивши їх підвішеними у вразливому положенні. Покарання могло тривати годинами або навіть днями, залежно від тяжкості правопорушення та розсуду влади.

Покарання на позорному стовпі використовувалося в багатьох країнах протягом історії, включаючи Англію, де це було поширеним покаранням за незначні злочини до 19 століття. Його також використовували в інших частинах Європи та Північної Америки, а також у колоніальній Америці.

Практика привішування на позорному стовпі сьогодні значною мірою вийшла з ужитку, за винятком деяких випадків, коли вона використовується як форма громадської роботи або як спосіб принижувати і ганьбити кривдників. Проте спадщину повішування на позорному стовпі все ще можна побачити у використанні публічної ганьби як форми покарання, наприклад, у випадку зі знаменитостями, спійманими на неправомірних діях.